Напрямки роботи

Ø Коли не гарантована її безпека для життя та здоров”я.

Ø Коли її потреби ігноруються.

Ø Коли не задовольняються її основні потреби.

Ø Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.

Ø Коли порушується недоторканість дитини.

Ø Коли завдається шкода здоров”ю дитини.

Ø Коли дитину ізолюють.

Ø Коли навіюють страх за допомогою жестів,поглядів, погроз фізичного покарання.

Ø Коли перебивають дитину під час розмови, не дають їй можливість висловитись, повідомити про свої потреби, бажання.

Ø Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи(міліцію,церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

Ø Коли порушують статеву недоторканість дитини.

Ø Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім’ї та дитини рішення.

Ø Коли дитина не може вільно висловлювати свої думки й почуття.

Ø Коли її особисті речі не є недоторканними.

Ø Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.

Ø Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Ø Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.

Ø Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

Ø Коли дитині не надається право робити помилки.

1.Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

 2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід      аналізувати й розуміти.

3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.

5. У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддавання: віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття людини.